Як втеча "смотрящего" Комарницького оголила схеми торгівлі кордоном
Ось головний висновок, який можна зробити з історії виїзду Дениса Комарницького.
І це велика біда, на яку нарешті звернуло увагу суспільство.
От скажіть, будь ласка, чим контрабанда Дениса Комарницького, яка коштувала йому десятки тисяч доларів, відрізняється від контрабанди фури сигарет з України чи фури електроніки в Україну, які коштують стільки ж?
А нічим.
Усе це – товар, який незаконно перетинає кордон за сприяння осіб, які повинні цьому запобігати.
Читайте по темі: Найгучніші кримінальні справи в Україні за 2024 рік
А що це за товар – людина чи коштовні речі – вже не має значення.
Просто у випадку з Комарницьким це штучний товар, до якого прикута увага всієї країни, тому й таке обурення в соцмережах.
Ось і вся відмінність.
Більше того, так само, як і з Комарницьким, залучені до його супроводу представники правоохоронних органів часто супроводжують і товари – саме для того, щоб уникнути перехоплення іншими правоохоронними органами.
Only business.
Немає питання, яке неможливо вирішити на кордоні, якщо маєш бюджет у кілька десятків тисяч доларів.
А якщо йдеться не про десятки, а про сотні тисяч, як у випадку з Комарницьким, то люди, які забезпечили його виїзд, свідомо йшли на ризик, розуміючи можливі наслідки – затримання, звільнення та публічний осуд.
Але куш того вартий.
Ось вони і грають.
При цьому роль регіональних еліт у цьому процесі ключова.
У Києві ти можеш щось забороняти, оголошувати когось у розшук або вносити до санкційних списків.
Читайте по темі: Будівництво захисту зруйнованої Дніпровської ГЕС вартістю 4,4 млрд довірили фірмі з досвідом ремонту сміттєзвалища
А в регіонах – свої «боги».
Місцевий прокурор, місцевий мент, керівник філії «контори» або бізнесмен, у якого всі перераховані вище – куми.
І саме рішення цих людей, а не Києва, визначають, чи відкриється кордон, чи буде супровід та безпека.
Контроль із Києва – лише формальність.
Спробуйте когось там затримати – силовики підтвердять, що це ще той квест.
Саме через такий «контроль» кордону сформувався цілий пласт феодальних псевдоеліт.
Повторюся: у випадку з Комарницьким це привернуло увагу всієї країни.
А в інших історіях – їх просто не помічають.
Глобальна дірявість кордону стала буденністю.
P.S. І це ми ще не знаємо як Комарницький перетинав сам кордон. Але готовий битися об заклад, що можемо вгадати.
Автор: Євген Плінський
Распечатать
