Суди та бездіяльність влади: як у Києві намагаються створити заказник «Протасів яр»
Про це пише КиївВлада.
Так, ТОВ “Протасів яр” (власник 16,5 га землі в цьому заказнику) і ТОВ “ХК “Енсо Груп” (ексорендар 1,18 га землі) в судовому порядку добиваються виключення зі складу заказника ділянок, у яких ці компанії зацікавлені – задля їх подальшої житлової та комерційної забудови. Свої вимоги вони пояснюють тим, що Київрада не погодила прийняття свого рішення з ними. Паралельно з цим міськрада через суд вимагає встановлення сервітуту на ділянках, якими володіє ТОВ “Протасів яр” – тобто доступу відвідувачів до них. У свою чергу, столична громадськість звинувачує владу Києва у бездіяльності – міськрада вже більш ніж півроку не може реалізувати своє рішення щодо викупу все тих же 16,5 га землі до комунальної власності. При цьому, активісти обурені тим, що громаді взагалі потрібно за це платити – зважаючи на те, що свого часу ці ділянки були “втрачені” нею за сумнівних обставин.
Наразі в рамках декількох судових справ вирішується доля ландшафтного заказника “Протасів яр”.
Так, у судовому спорі №910/6925/22 Київрада висунула вимоги до ТОВ “Протасів яр” (власник декількох ділянок у вказаному заказнику) щодо встановлення земельного сервітуту – тобто забезпечення доступу відвідувачів до цієї природоохоронної території без вилучення землі у власника. У свою чергу, в рамках зустрічного позову вищезгадана компанія вимагає визнати недійсними три пункти рішення Київради №4907/4948 від 14 липня 2022 року, відповідно до якого міська влада оголосила Протасів яр ландшафтним заказником місцевого значення.
Ще 21 грудня 2022 року Господарський суд Києва відмовив міськраді в задоволенні її вимог та водночас повністю задовольнив позов ТОВ “Протасів яр”. Після цього Київрада і громадська організація (ГО) “Захистимо Протасів яр”, яка в цій справі є третьою особою на боці міськради, подали апеляційні скарги на вказане рішення столичного госпсуду. Найближче засідання Північного апеляційного господарського суду по цій справі заплановане на 24 березня 2025 року.
Також на початку 2025 року до Господарського суду Києва надійшов ще один позов щодо скасування окремих пунктів все того ж рішення міськради №4907/4948 від 14 липня 2022 року (справа №910/1264/25). Його було подано ТОВ “Холдингова компанія (ХК) “Енсо Груп” – власником окремих будівель на території Протасового яру та ексорендарем ділянок під цими будівлями. Відповідно, цей судовий спір лише “набирає обертів” – суд ще не розглянув його по суті.
Про що мова
Вищезгаданий позов Київради був поданий влітку 2022 року. В обґрунтування своїх вимог у міськраді зазначають, що три земельні ділянки загальною площею 16,5 га, власником яких є ТОВ “Протасів яр”, мають “важливе природоохоронне та археологічне значення, фактично використовуються мешканцями територіальної громади Києва та Солом`янського району для рекреації, проведення особистого дозвілля, задоволення естетичних потреб, вигулу домашніх тварин”. Тому, мовляв, для цієї землі потрібно встановити сервітут – так як компанія не здійснює на цій землі господарської діяльності, втручання в її права з боку громади буде мінімальне.
Найбільша ділянка у власності ТОВ “Протасів яр” площею 14,8 га на карті
При цьому, в Київраді повідомили, що забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення “Протасів яр” не може бути здійснено в інший спосіб, ніж встановленням сервітуту, оскільки вказана ТОВка може обмежити доступ відвідувачів до земельних ділянок, здійснити забудову або в інший спосіб перешкодити реалізації вищезгаданого рішення №4907/4948 від 14 липня 2022 року.
У свою чергу, у ТОВ “Протасів Яр”, яке є відповідачем та позивачем за зустрічним позовом, зазначають, що Київрадою при прийнятті вказаного рішення було порушено визначений Законом України “Про природно-заповідний фонд України” порядок оголошення територій ландшафтним заказником місцевого значення. Зокрема, йдеться про те, що столична влада не отримала згоди цієї компанії на включення належних їй ділянок до цієї природоохоронної території. Відповідно, зі складу заказника фактично потрібно виключити вищезгадані ділянки площею 16,5 га. При цьому, у ТОВ “Протасів яр” вважають, що і встановлення сервітуту порушить права компанії “на мирне володіння майном”.
Скріншот рішення суду по цій справі від 21 грудня 2022 року
Як зазначалося вище, суд першої інстанції був на боці ТОВ “Протасів яр”. Підставами для цього стало, зокрема, те, що Київрада навіть не обґрунтувала, чому саме на ці ділянки потрібно встановити сервітут і якими є їхні межі. При цьому, в суді зазначили, що міськрада не довела факт погодження зі вказаною компанією включення її ділянок до складу заказника.
Що стосується позову ТОВ “ХК “Енсо Груп”, то компанія фактично вимагає виключити зі складу заказника дві ділянки загальною площею 1,18 га. Наразі у реєстрі судових справ відсутня інформація стосовно того, які конкретно аргументи наводить компанія для задоволення своїх вимог. Втім, з великою долею ймовірності можна припустити, що вимоги в цьому судовому спорі повністю співпадають з вимогами, які ТОВ “ХК “Енсо Груп” заявляло в рамках судової справи №640/15678/22 щодо скасування окремих пунктів рішення про створення заказника “Протасів яр”. Ця справа раніше розглядалася в порядку адміністративного судочинства і яка була закрита за ініціативою “ХК “Енсо Груп” – через те, що такі судові спори входять до “юрисдикції” господарських судів.
Так, у своєму адміністративному позові представники компанії зазначили, що вона з 2000 року є власником розташованих на території Протасового яру чотирьох металевих складів загальною площею 1,5 тис. кв.м. і у 2008-2013 роках орендувала у столичної громади вищезгадану землю під цим нерухомим майном. При цьому, у ТОВ “ХК “Енсо Груп” вказували на те, що після закінчення строку дії договору оренди цих ділянок компанією “вживалися передбачені законом дії для поновлення вказаної угоди, але через бездіяльність Київради додаткову угоду про поновлення договору сторони між собою не уклали”. Разом з тим, мовляв, ці ділянки досі перебувають у користуванні даної ТОВки і були “безпідставно та без отримання погодження землекористувача включені до території заказника “Протасів Яр”.
Позиція громадськості
У ГО “Захистимо Протасів яр”, яке є стороною у першій судовій справі та виступає проти задоволення другого позову, нагадують, що за Протасів Яр до останнього боровся активіст Роман Ратушний. У організації зазначають, що ця місцевість – “наше спільне надбання, зелена зона, яка має залишатися місцем відпочинку для киян та гостей столиці”, а тому не можна допустити, щоб ця територія була забудована.
Також у ГО “Захистимо Протасів яр” вказують на те, що столична влада досі не виконала своє рішення від вересня 2024 року щодо викупу у ТОВ “Протасів яр” земельних ділянок. У громадській організації зазначили, що у випадку, якщо Київрада протягом року не підпише договір щодо такого викупу, вказане рішення втрачає силу, а його повторне ухвалення буде можливе лише через два роки. Разом з тим, у ГО “Захистимо Протасів яр” підкреслили, що позиція організації залишається незмінною: те що було придбано незаконно, має бути повернуто в комунальну власність, навіть враховуючи, що це сталось в 2004 році.
Встановлення активістами банеру щодо правил поводження в заказнику (фото – ГО “Захистимо Протасів яр”)
“Ми знаємо, що рішення про викуп земельної ділянки можна виконати, виділивши взамін рівноцінну за вартістю ділянку. Нам невідомо, чи це можливо за нинішніх умов, проте для влади логічно було б дослідити таку можливість, враховуючи, що рішення вже прийнято. Першими кроками до цього мала б стати оцінка земельних ділянок Протасового яру та пошук аналогів за вартістю. Але, як нам відомо, станом на зараз жодних зрушень в цьому напрямку немає. Ми сигналізуємо Віталію Кличку, що недобре залишати справу на півдорозі. Це непослідовно. Якщо рішення про викуп – не рекламний трюк, то варто зробити перші кроки для того щоб зрозуміти, чи можливо його реалізувати і чи умови можуть бути прийнятні”, – повідомили в ГО “Захистимо Протасів яр”.
Передісторія
Ще в середині минулого століття столична влада задекларувала ідею щодо створення на території Протасового яру природоохоронного або рекреаційного об’єкту. Так, у 60-х роках керівництво міста передала тут землю площею близько 30 га комунальному управлінню зеленого господарства для влаштування парку культури та відпочинку. Проте, фактично ніякі роботи там майже не проводилися – це була “дика” зелена зона посеред Києва. Перед розпадом Радянського союзу, на рубежі 80-90-х років, міська влада розглядала можливість будівництва в районі цієї місцевості (Протасів яр і Батиєва гора) 4-рядної автомагістралі, але і цей проєкт залишився лише на папері: не в останню чергу через те, що проти цього виступив Інститут археології Національної академії наук (НАН) Української РСР. А вже через десятиріччя на землю в Протасовому яру поклали око забудовники: саме тоді були запущені процеси, які дадуть старт протестам щодо необхідності захисту цієї місцевості.
Так, рішеннями №13/734 від 3 лютого 2000 року та №636/2046 від 21 жовтня 2004 Київрада погодила продаж трьох земельних ділянок у кварталі між декількома вулицями в районі Протасового яру загальною площею 16,57 га. Ділянка площею 0,1 га була продана фізичній особі Наталії Коваль для обслуговування житлових будинків і господарських будівель, а дві ділянки площею 16,47 га – компанії ТОВ “Протасів Яр” для будівництва житлового комплексу з об’єктами соціально-культурного та побутового призначення. У тому ж 2004 році це ТОВ викупило згадану ділянку площею 0,1 га і отримало від Київради погодження використовувати її для будівництва житлового комплексу з об’єктами соціально-культурного та побутового призначення.
Крім того, 15 липня 2004 року Київрада рішенням №419/1829 погодила передачу в оренду ТОВ “Джі Ел Груп” земельної ділянки площею 0,75 га на вул. Протасів яр, 39 на термін 10 років. Вказана компанія була “праматір’ю” вищезгаданого ТОВ “ХК “Енсо Груп”, і ця земля їй була відведена “для експлуатації та обслуговування складських приміщень” – вищезгаданих складів.
Надалі, рішенням міськради №440/3274 від 1 жовтня 2007 року цю ділянку було передано вже “ХК “Енсо Груп”. При цьому, Київрада додала до цієї землі ще “сусідні” 0,31 га (таким чином її площа зросла до 1,06 га), а також ще одну розташовану поруч ділянку площею 0,12 га в межах червоних ліній. Тоді було вирішено, що термін оренди усієї цієї землі загальною площею 1,18 га має скласти 5 років. При цьому, вказаним рішенням було змінено цільове призначення двох новосформованих ділянок – їх було дозволено використовувати “для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельного центру з вбудовано-прибудованими приміщеннями, підземним паркінгом, влаштуванням надземних парковок та комплексним благоустроєм території”.
Крім того, у 2007-2008 роках три ділянки у Протасовому яру загальною площею 3,85 га отримали в оренду ще дві компанії – ТОВ “Бора” і ТОВ “Інтербуд Компані”. Їхнє цільове призначення було у т.ч. для “будівництва житлово-офісно-торгівельного комплексу” і “житлового будинку”. Протягом наступного десятиріччя передана вищезгаданим чотирьом суб’єктам господарювання земля ніким не освоювалася і фактично використовувалася громадою у якості зони відпочинку. Наприклад, узимку в Протасовому яру мешканці Києва каталися на лижах та санях – такому дозвіллю сприяли високі пагорби у цій місцевості.
Але, зважаючи на те, що такий масив землі в столиці не може “простоювати” вічно, врешті-решт один із землекористувачів вирішив скористатися своїм правом щодо забудови. Мова йде про ТОВ “Бора”. У2018 році компанія через суд отримала від Департаменту містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) містобудівні умови та обмеження на проєктування будівництва житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом на орендованій нею ділянці площею 2,78 га.
У тому ж році ця земля була передана в оренду ТОВ “Дайтона Груп”, яке в 2019-ому отримало від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) дозвіл на будівництво першої черги цього комплексу. Надалі він отримав назву ЖК “Tourbillon” (девелопер – “Daytona Group”) і мав би складатися з трьох “башт” поверховістю 31-32 поверхи (надалі з’явилася інформація про 40 поверхів), об’єднаних стилобатом.
У цей же період розпочалася боротьба громади Солом’янського району проти забудови Протасового яру. Протести очолив активіст Роман Ратушний. Місцеві мешканці неодноразово здійснювали спроби зупинити будівельні роботи (наприклад, в травні 2019 року повалили будівельний паркан), проводили мітинги біля різних держорганів, подавали позови до судів з питань, які стосуються проведення будівельних робіт, відвідували засідання Київради з вимогами не допустити зведення у цій місцевості “житлових свічок” та створення парку тощо. І врешті-решт усе це дало результат.
28 липня 2020 року столична міськрада прийняла два рішення стосовно долі Протасового яру – №59/9138 “Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі Києва” та №60/9139 “Про заяву Київради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру”.
Згідно з першим рішенням, Київрада визнала рішення про передачу ділянки на вул. Миколи Амосова в оренду ТОВ “Бора” таким, що не відповідає інтересам громади; скасувала зміни до Генплану Києва в частині переведення цієї землі з території громадської та житлової забудови до території зелених насаджень загального користування; скасувала виключення цієї землі з Програми розвитку зеленої зони Києва та концепції формування зелених насаджень і поклала на КМДА зобов’язання вжити організаційно-правові заходи, спрямовані на реалізацію відповідних пунктів.
У відповідності до другого рішення столична міськрада затвердила зміну категорії земельних ділянок в Протасовому яру (із земель житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення); доручила КО “Київзеленбуд” здійснювати експлуатаційне утримання зелених насаджень в Протасовому яру та забезпечити благоустрій цих територій; підтримала звернення до інституту Археології НАН України, Міністерства енергетики та захисту довкілля і Міністерства культури, молоді та спорту з клопотанням щодо розроблення нормативних документів для створення регіонального ландшафтного парку “Протасів яр” та захисту цієї території тощо.
ТОВ “Дайтона Груп” не погодилось із прийняттям згаданих двох рішень та ініціювало їхнє скасування в судовому порядку, але безуспішно – 24 грудня 2021 року Касаційний адміністративний суд повністю відмовив компанії в задоволенні її вимог. У свою чергу, Київрада у січні 2021 року звернулася до Господарського суду Києва з позовом щодо визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки площею 2,78 га. Судовий спір по даній справі тривав рік, і врешті-решт 19 січня 2022-го Касаційний господарський суд повністю задовольнив вимоги Київради.
Крім того, у березні 2021 року столична міськрада відмовила ТОВ “Інтербуд Компані” у поновленні договору оренди ділянки в Протасовому яру. Таке рішення було прийнято керівництвом міста у зв’язку з тим, що орендар протягом 12 років з моменту укладення цієї угоди не використовував цю землю за цільовим призначенням. Тобто, не забудував її. Ще однією підставою для відмови стали звернення громадськості щодо створення “офіційної” зеленої зони в Протасовому яру.
Як зазначалося вище, надалі, у липні 2022-го, Київрада оголосила Протасів яр ландшафтним заказником. Це трапилося через місяць після того, як вищезгаданий Роман Ратушний, який був військовослужбовцем 93 окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, загинув у бою під містом Ізюм на Харківщині.
Згідно з прийнятим рішенням, цей природоохоронний об’єкт повинен охоплювати територію загальною площею 20,505 га – йдеться йде про сім земельних ділянок. Як вказано в документі, три ділянки загальною площею 1,14 га належать територіальній громаді Києва і на праві постійного користування використовуються КО “Київзеленбуд” (вочевидь, це саме та земля, яку свого часу орендувало ТОВ “ХК “Енсо Груп”); одну ділянку площею 2,78 га у територіальної громади орендує ТОВ “Бора”; ще три ділянки площею 16,57 га на праві приватної власності належать ТОВ “Протасів яр”.
У затвердженому Київрадою проєкті рішення було зазначено, що усі ці землекористувачі повинні забезпечити охорону даної території з оформленням охоронного зобов’язання, а також “вжити організаційно-правові заходи щодо зміни діючого цільового призначення (різні ділянки мають різне призначення) на цільове призначення “для збереження та використання заказників”.
У пояснювальній записці до цього документу вказано, що ініціатором створення даного ландшафтного заказника виступила вищезгадана ГО “Захистимо Протасів яр”, яка ще у липні 2020 року направила відповідне клопотання до Київради. Головною мета прийняття цього рішення називалося збереження ландшафтного та біологічного різноманіття унікальних природних комплексів згаданої місцевості, задля чого, на вимогу вказаної ГО, на вказаній території має бути заборонена забудова та вирубка дерев. Також у науковому обгрунтуванні до проєкту рішення, яке на розгляд столичної міськраді подала ГО “Захистимо Протасів яр”, повідомляється про історичну цінність даної місцевості, адже вона входить до ареалу формування стародавнього Києва, і раніше на цій території знаходили археологічні пам’ятки.
При цьому, в письмовому обґрунтуванні невідкладності, яке підготував Віталій Кличко, також уточнюється, що прийняття даного рішення спрямоване “на здійснення мрії керівника ГО “Захистимо Протасів яр” Романа Ратушного”, який боровся за те, щоб дана територія залишалась зеленою зоною його улюбленого міста.
Того ж дня Київрада прийняла ще два рішення, які стосувалися використання землі в Протасовом яру. Так, столичний муніципалітет рішенням №4905/4946 визнав нікчемним договір оренди ділянки площею 2,78 га, який було укладено з ТОВ “Бора”. У рішенні зазначалося, що ця угода порушує публічний порядок, адже була укладена всупереч інтересам громади. У зв’язку з цим Департаменту земельних ресурсів КМДА було доручено вжити заходів державної реєстрації припинення права оренди.
Крім того, Київрада внесла зміни до свого рішення від березня 2021 року, яким ТОВ “Інтербуд Компані” було відмовлено в поновленні договору оренди ділянки площею 0,7 га на вул. Протасів Яр та вул. Миколи Амосова у Солом’янському районі”. Йшлося про одну з ділянок, яка в рішенні про створення ландшафтного заказника позначена як така, що знаходиться в користуванні КО “Київзеленбуд”. Так, столична влада скасувала переведення цієї ділянки з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень.
Надалі, 19 вересня 2024 року, Київрада прийняла ще три рішення, які мають сприяти створенню та оформленню заказника в Протасовому яру. Так, рішенням №27/9835, зокрема, було визнано нечинним вищезгадане рішення міськради від 21 жовтня 2004 року про продаж землі ТОВ “Протасів яр”. У свою чергу, ще одним рішенням від 19 вересня минулого року, №28/9836, столична влада доручила Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА розробити і передати на затвердження Київради Положення про ландшафтний заказник місцевого значення “Протасів яр” ім. Р. Ратушного і розробити екологічний паспорт цієї території. Цим же рішенням Київрада визнала за необхідне “мирне врегулювання спору з ТОВ “Протасів яр”, яке незгодне зі включенням своїх ділянок до складу заказника.
Крім того, як зазначалося вище, цього ж дня Київрада ухвалила рішення №29/9837 яким було погоджено викуп у ТОВ “Протасів яр” належних компанії ділянок площею 16,5 га і розташованих на ній об’єктів нерухомості загальною площею понад 1,3 тис. кв.м. Задля цього Київрада мала б провести переговори з компанією, а після цього – затвердити викупну ціну усього майна.
Чиї інтереси?
За даними аналітичними системи Youcontrol, столичне ТОВ “Протасів яр” (орендар ділянок площею 16,75 га в Протасовому яру) було зареєстроване в листопаді 2000 року. Кінцевими бенефіціарами цієї компанії вказані мешканці Києва Сергій Лагур та Андрій Попов (також є керівником даного ТОВ), а засновником – кіпрська фірма “Mooncell Limited”. Директором ТОВ “Протасів яр” зазначено Олексія Попова.
Сергій Лагур – український підприємець, президент Федерації тенісу України, колишній виконавчий директор та член спостережної ради банку “Надра”. У 2020 році він зайняв 81 місце в рейтингу найбагатших українців за версією видання “Новое время” та інвестиційної компанії “Dragon Capital” – тоді його статки оцінювалися в 170 мільйонів доларів США. Українські ЗМІ називають його одним із співвласників бізнес-групи “Континіум”, основним активом якої є мережа автозаправок “WOG”. Ще однією ключовою особою цієї бізнес-групи система Youcontrol називає Степана Івахіва – нардепа VII-IX скликань (у поточній каденції парламенту є безпартійним та входить до групи “Партія “За майбутнє”).
У свою чергу, Олексія Попова захисники Протасового яру пов’язують із оточенням депутата Київради Володимира Ялового (фракція “Єдність”) та нині покійного ексмера Києва і депутата VII-IX скликань столичної міськради Олександра Омельченка.
ТОВ “ХК “Енсо Груп” було зареєстроване у січні 2000 року. Його керівником зазначено Наталію Салівоненко, а засновниками – англійську компанію “Квад Ессетс Лімітед” і киянку Галину Когут, яка разом з мешканкою смт Брусилів Житомирської області Яніною Бісик є кінцевими бенефіціарками ”ХК “Енсо Груп”.
Вказана ТОВка, вочевидь, входить до орбіти впливу Євгенія Бесараба – столичного бізнесмена, який відомий як колишній топменеджер у «Діамантбанку» і девелоперській компанії «St. Sophia Homes». У 2019 році “Наші гроші” повідомляли, що ці активи контролюються екс-нардепом Миколою Мартиненком (III-VIII скликання Верховної Ради, востаннє обирався від “Народного фронту”) і його оточенням.
Зокрема, Бесараб був офіційним співвласником “ХК “Енсо Груп” з 2007 по 2020 роки ( з перервами). При цьому, надалі, у 2020-2022 роках кінцевим бенефіціаром даної компанії був Дмитро Когут (вочевидь, родич нинішньої її співвласниці Галини Когут), який також є директором ТОВ “Підприємство “Київ”, яке система Youcontrol відносить до групи компаній родини Бесараб.
Що стосується інших землекористувачів ділянок в Протасовому яру, то вони мають інших офіційних та неофіційних власників. Так, власником ТОВ “Інтербуд Компані” є Сергій Кудрій, який зареєстрований у місті Багачеве (Ватутіне) Черкаської області. У свою чергу, ТОВ “Бора”, ймовірно, входить до сфери впливу Вадима Столара – народного депутата України VI і IX скликань (обирався від “Партії регіонів” та “Опозиційної платформи – За життя” відповідно) і депутата Київради VII скликання (самовисуванець). Зокрема, керівник вказаної компаніїї Олександр Сліпко у 2017 році діяв як представник Столара по довіреності при купівлі для останнього будинку та ділянки у Києві.
Нагадаємо, Столару приписують значний інтерес у сфері будівельного бізнесу столиці. Зокрема, згідно з даними розслідування “Економічної правди”, він разом з іншими бізнесменами неформально контролює або раніше контролював відомих столичних забудовників “IB Alliance”, “ENSO” і “bUd Development”. Сам Столар таку інформацію КВ неодноразово спростував.
А ось ТОВ “Дайтона Груп” захисники Протасового яру неодноразово пов’язували із оточенням Геннадія Корбана – дніпровського бізнесмена, ексголови партії “Укроп” (2015-2016 роки), заступника Ігоря Коломойського у ті часи, коли останній в 2014-2015 роках очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію (ОДА). Сам Корбан заперечував свою причетність до потенційної забудови Протасового яру.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Він же з квітня 2021-го контролював роботу цього структурного підрозділу столичної мерії в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень. Останній, нагадаємо, 7 березня 2025 року був звільнений Віталієм Кличком після отримання підозри у справі щодо можливого дерибану столичних комунальних ділянок за “туалетною схемою”.
Автор: Іван Кулик
Распечатать
