Нові свідчення про Борисоглєбське СІЗО №2: Росіяни спускають собак на полонених українців
Про це йдеться у відеоматеріалі «Слідства.Інфо».
«Оленівка» (колонія №120 в окупованій Оленівці, де 28 липня 2022 року стався вибух. Тоді загинуло понад 50 військових полку «Азов», ще понад 70 отримали важкі травми, — прим.) здалася нам піонертабором сурового режиму» — порівнює колишній військовополонений Андрій з умовами в Борисоглєбському СІЗО. Чоловікові 38 років, з 2016 року він у війську. Початок повномасштабного вторгнення застав Андрія у Маріуполі на службі, військовий брав участь у вуличних боях, у бункері «Азовсталі» бував не часто. До останнього вірив, що буде підмога, врешті вийшов у почесний полон, де провів 20 місяців.
Спершу Андрія утримували в Оленівській колонії. Там він став свідком теракту, каже. що в ніч на 29 липня 2022 року азовців та нацгвардійців перевели до другого бараку на промзону.
«Ми почули виходи з градів. Ті, хто проводив цю операцію, намагалися приглушити сам вибух. Перший раз снаряд упав десь біля нашої зони, а другий — чітко в барак. Там, де знаходилися азовці та всі інші хлопці. Наскільки нам відомо, основний вибух був зсередини. Ми чули, як хлопці там просили про допомогу. Дуже багато було криків, шуму. Усі щось бігали, нікому не давали виходити з бараків. Лунали поодинокі постріли», — ділиться пережитим звільнений з полону.
Читайте по темі: Окупанти вночі вдарили по Дніпру балістикою: семеро людей постраждало
Згодом Андрія етапували у Воронезьку область, Борисоглєбське СІЗО. Там він провів понад рік, тіло тоді було синьо-фіолетового кольору від постійних знущань кийками й електрошокерами.
«Не хотілося йти на вулицю, бо поки добіжиш до тієї прогулянки, вже будеш ось такий як вулик. Кожного дня були побиття, тортури. Похід у баню взагалі якийсь квест був. Могли й шокером бити, і собак спускати. Вони робили це навмисне, не просто, щоб собака стрибнула, а саме нацьковували собак», — згадує Андрій.
Раніше журналісти «Слідства.Інфо» розповідали про цивільного херсонця — Володимира, який теж пережив тортури у Борисоглєбському СІЗО. Чоловіка били щодень впродовж пʼяти місяців, він теж згадує про нацьковування собак: «Будь-яке пересування за межами камер супроводжувалось побиттям, електрошокером. Мене кілька разів собаки кусали, це так кінологи розважалися. Я через травми, зазвичай в кінці строю рухався і ну якраз на мене цькували собаку».
Документатори правозахисної організації “Медійна ініціатива за права людини” мають свідчення ще одних чоловіка та жінки, які пережили полон у Борисоглєбську. Вони теж розповідали, що на них нацьковували собак.
«Натравлювання собак — це складова катувань, відповідно до міжнародного права. Кривдники так роблять, щоб завдати полоненому фізичного болю і моральних страждань. Оскільки це емоційний стрес і людина не може очікувати, що буде робити собака», — розповідає координаторка груп родин військовополонених та зниклих безвісти «Медійної ініціативи за права людини» Олена Бєлячкова.
На російських сайтах жодної згадки про утримання українських полонених у Борисоглєбську, що там вже й говорити про тортури. Натомість з останніх «новин» — у СІЗО №2 з вересня новий керівник — Владімір Костін, який майже 20 років йшов до цієї посади. А з початком повномасштабного вторгнення виділився особливо. Про співробітників СІЗО №2 інформації у відкритому доступі небагато. З того, що є, складається враження, що там мають особливу любов до творчості у вільний час між побиттям полонених і цькуванням на них собак.
Читайте по темі: Українські захисники за добу знищили понад 1100 окупантів та 66 артситем ворога
Повʼязані з порушенням правил поводження з військовополоненими справи на території Росії розслідують українські прокурори. Зокрема збирають інформацію і по Борисоглєбському СІЗО №2.
«Слідчі дії вже проведені з 62 особами, які перебували у цьому місці. Більшість з них стверджує про жорстоке поводження щодо них. Це різного роду факти, які стосуються спричиненням тілесних ушкоджень, ураження електричним струмом, укусів собак, сексуальне насильство щодо них. Дуже часто люди в таких місцях помирають й ми отримуємо тільки їхні тіла після повернення з цих місць», — каже заступник керівника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Тарас Семків.
Звільнений з полону військовий Андрій хоче, щоб кривдники були покарані за щоденні знущання з українських бранців: «Ми ніколи не здаємося і будемо боротися до останнього. Щоб кривдники відчули, що це таке бути полоненим. Дуже хочу, щоб вони всі були покарані за свої діяння, бо це так неможливо залишати».
Распечатать
